Нічний рибалка

Добавлено в закладки: 0

Обривки думок — напівтіні в яскравому ятері,

Як важко утримати межі нічної реальності!

Моменти на світлі згасають, зникають зім’ятими,

Сміття обіцянок лишивши у бруді асфальту всі.

 

Стою над нічною водоймою, голову звісивши,

А душі блукають — на полум’я кличе метеликів,

Летять на дроти, тужно падають в сутінки бісером,

І пилом ілюзій підніжжя, мов листям устелено.

 

Мовчу, скільки марних зізнань виграє між уловами,

Той цвинтар зі слів — у яскравій обгортці-обітниці,

Ще скільки побачень вольфрамовій нитці вготовано?

Щоночі ловлю…Та допоки свічу — світ не зміниться…