ТЯЖКА ДОЛЯ ПОЕТА
Добавлено в закладки: 0
Читацьке мовчання поетові не заважає,
Пиши досхочу, є ж папір, та перо гусака.
Та кожного з них до природніх глибин ображає,
Що хтось не похвалить, що доля поета тяжка…
Жаліються в віршах на тяжку поетову долю,
На той неналежний до генія віршів ігнор…
Була би поета на все те, що коіться, воля, —
Злетів би, мов сокіл, на небо!.. Хоч десь за бугор…
Дивився б ізвідти с погордою на недалеких,
Що й сонця на небі не бачать, бо, мабуть, сліпці!..
… Летіть же у небо, поети, мов горді лелеки,
Та не переймайтесь БУДЕННИМ, нарешті… Таким от, оцим…



2 комментария
Крайнюк Надежда (Софи)
Підтримую.
Феня