Травню, не роби мене старою
Добавлено в закладки: 0
Травню, не роби мене старою,
Зморщок-літ мені не додавай,
Квітне медоносами розмай,
Ти ж ятриш, вітрами непокоїш.
Квіт черешні — в пасмах над щокою,
Срібло на біляве ллєш, гай-гай…
Травню, не роби мене старою,
Зморщок-літ мені не додавай.
Шир стежок, де бігала малою,
Спогадів залляв рясний ручай,
Ти мене, прошу, на них — гойдай,
Юні не засіюй сивиною.
Травню, не роби мене старою…
Чайка Білоозерянська



2 комментария
Татьяна Рымарская
Чудовий вірш!
До речі, дивна обставина: я тільки но виставила на ПВА власного вірша на ту ж саму, практично, тему («Две подруги»), і от бачу, що, виявляється, з такою публікацією сьогодні тут вже не перша!)))
Крайнюк Надежда (Софи)
Таке незвичайне прохання до травня. Гарно!