Нессі, закохана у риму

Добавлено в закладки: 0

(подвійний рондель)

 

Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я,

В товщі води благородство глибин обираю бо:

Ходять сучасні модерни поверхнею зграями —

Не розчиняюсь у моді, в канони закохана.

 

Простір фільтрую, до берега йду з осторогою

З томиком класика римою ніжусь безкрайою,

Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я —

В товщі води благородство глибин обираю бо.

 

Світ хаотичний, без правил— не вдієш нічого тут,

Монстр я для них, мій Лох-Нессе! В затишшя вертаємо,

Душу свою усамітнити — темну? Розкраяну…

Мало хто бачить красу віковічності строгої.

 

Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я…

Натовп розважитись хоче із чудо-істотою.

Твань поглинаю і рани на дні я розмотую,

Краще в самотності, ніж під такою облогою…

 

Хай буду вічно одна йти складною дорогою,

Та не зречуся себе. І повторюю всоте їм:

Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я!

Натовп розважитись хоче із чудо-істотою?!

 

Часом на очі волога приходить непрохано,

Тільки, напевне, лишуся такою достоту, і

Рими мої будуть повні натхненними нотами,

В форми тверді безнадійно, навіки закохана.

Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я…