Нессі, закохана у риму
Добавлено в закладки: 0
(подвійний рондель)
Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я,
В товщі води благородство глибин обираю бо:
Ходять сучасні модерни поверхнею зграями —
Не розчиняюсь у моді, в канони закохана.
Простір фільтрую, до берега йду з осторогою
З томиком класика римою ніжусь безкрайою,
Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я —
В товщі води благородство глибин обираю бо.
Світ хаотичний, без правил— не вдієш нічого тут,
Монстр я для них, мій Лох-Нессе! В затишшя вертаємо,
Душу свою усамітнити — темну? Розкраяну…
Мало хто бачить красу віковічності строгої.
Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я…
Натовп розважитись хоче із чудо-істотою.
Твань поглинаю і рани на дні я розмотую,
Краще в самотності, ніж під такою облогою…
Хай буду вічно одна йти складною дорогою,
Та не зречуся себе. І повторюю всоте їм:
Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я!
Натовп розважитись хоче із чудо-істотою?!
Часом на очі волога приходить непрохано,
Тільки, напевне, лишуся такою достоту, і
Рими мої будуть повні натхненними нотами,
В форми тверді безнадійно, навіки закохана.
Нессі я, Нессі! Релікт, дивовижа епохи я…



2 комментария
Крайнюк Надежда (Софи)
Як багато сказано цим віршем. Я Вас чудово зрозуміла.
Сумно.
Все буде добре.
Дякую за вірш.
Чайка
На сьогодні дуже мало людей підтримують тверді форми поезії. Все більше пишуть верлібри. Я ж лишаюся вірною класиці. Хоч і почуваюся дикою серед модних течій. Тому і погодилася очолити рондель на Харківщині. Тому й розпочала конкурс ронделя