Стихи

У безлюдді

Добавлено в закладки: 0

( рондель)

 

Не варто мені співчувати. Уже не болить.

Не треба зітхань, хвилювань, запитань — перестань…

Ти справді одне із коротких моїх замикань,

А зради іржа, ніби патина, зміцнює мідь.

 

Приходжу до тями… Знімій у мені, щезни. Цить!

Хоч ще стигне кров і по-зрадницьки сохне гортань,

Не варто мені співчувати. Уже не болить.

Не треба зітхань, хвилювань, запитань, Перестань!

 

Повільний вдих, видих… Одужую я від жахіть,

Напруг, коливань… Ми стихійно полярні інь-янь!

…Безкровна зола, прах рожевих, палких сподівань…

Іскріння оголених жил. І — безлюддя умить.

Не варто мені співчувати. 

                               Уже не болить.

 

 

Понравилось? Поделись!

2

Автор публикации

не в сети 4 часа

Чайка

1 172
Комментарии: 190Публикации: 248Регистрация: 11-11-2025
https://web24.com.ua/

1 комментарий

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля