Синьоока - Просторы

Добавлено в закладки: 0

Очі…Морська в них лазур, поволока,
Скарб затаїли, зізнайтесь, між хвиль?
Ваша обі́цянка — ніжності штиль,
Мить, тільки мить — шторм несе, Синьооку…

Тягне магнітом Ваш погляд глибокий,
Простір поглинув він мій без зусиль.
Очі… морська в них лазур, поволока,
Скарб затаїли? Зізнайтесь: між хвиль?

Ви — то міраж? Наче бризки, навтьоки
Власні думки: тільки синь — сотні миль.
Бриз умовляє: себе пересиль!
Тільки чомусь уявляю крізь ро́ки
Очі…Морська в них лазур…Поволока…