Не шукайте мене

Добавлено в закладки: 0

(рондель)

Не шукайте мене, у задумі живу я імлистій,
Жовте листя зітхне, позбулася, нарешті, тенет.
Де намиста дощу нерозривний звели ожеред,
Нагадає старе тільки плач тужних нот піаніста.

Проникає вогнем стогін клавіш, калюжі та слизько.
Темне місто, прогірклість думок — поєднання одне.
Не шукайте мене, у задумі живу я імлистій.
Жовте листя зітхне: позбулася, нарешті, тенет…

Чом у звуках сумне? Пам’ять змила б — не слухає, тисне.
Ненавмисне шукаю знайомий в дощах силует.
Тет-а-тет — я і ніч. Результат підіб’ю наперед:
Не мине….Дощ відлунням— затято повторює приспів:
Не шукайте мене, у задумі живу я імлистій.