Казка про закохану ворону — 26

Добавлено в закладки: 0

26 розділ

 Рагана витратила багато сил і часу, щоб привести Альберта до тями. На вершині гори Кам'яний Дід, 
у гущавині лісу, вона приховувала короля від переслідувачів. Ні, вона не змогла повернути зір королеві,
 але зробила все, щоб залікувати рани. З того часу Альберт почав носити на очах чорну пов'язку.
 До тітки за захистом прилетіла і зміцніла Клара, а слідом за нею лісовими стежками пришкутильгав 
Роберт, який став королем і лікарем, і слугою.
Якщо з військом Бегемота можна було впоратися за допомогою святої води, то з птахами демона Вельзевула
 боротися було неможливо.

- Вельзевул-покровитель мух, ясно, що численне військо-це звичайні комахи.
 А ось перетворив цю мушину зграю на хижих птахів Варлок. Він-чарівник і володіє багатьма
 секретами перетворень. Жахливий і жорстокий старий, а колись був красенем, - засміялася Рагана, 
- але я була нічого. З цими словами відьма грюкнула тричі на долоні і затулила обличчя руками.
 Коли вона їх відвела, то перед Робертом і Кларою постала рудоволоса красуня із зеленими очима.
— Так-так, — захоплено промовив Роберт, — а може, можна зіграти на почуттях старого.
 Навряд чи він встоїть перед такою красою.

- Ось і рукавичка теж у нас є, візьміть, тітонька, вона стане Вам у нагоді, - з цими словами 
Клара простягла Рагані рукавицю.
- Все треба добре обдумати, - сказала чаклунка, - головне - хоч на хвилину позбавити Варлока чарів.
 А вже знайомі ненажерливі стрижі швидко впораються з мушиним військом.
 - Але як це зробити? - Промовила в роздумі дівчина.
 - Є дещо в мене в заначці, - тут стара порилася в кишенях кацавейки і
витягла маленький пухирець, наполовину заповнений каламутною рідиною.

- Мало не забула про нього, - засміялася відьма, - залишки еліксиру молодості.
 Мені він без потреби, але Варлоку якраз. Цей напій я варила дуже давно
 для графині Єлизавети Баторі. Так, кілька крапель еліксиру повертають молодість, але не надовго.
- До чого тут чародій? - здивувалася Клара.

Рагана засміялася:
- Справді, не до чого. Колись Варлок був звичайним хлопцем, а не злим чаклуном, 
який продав душу Сатані за безсмертя. А ось, як чари з нього спадуть, так і "залізні пазурі",
 і "сталеві носи" перетворяться на звичайних мух.
Тут і почнеться стрижине полювання.