Казка про закохану ворону — 34

Добавлено в закладки: 0

34 розділ

 Як не втомилася Клара після свята, а треба було поспішати. Настане ніч, і знову Варлок підніметься
 з труни і прийде за своєю здобиччю.
 Летіти було важко-позначалася вагітність... Насилу піднявшись на вершину гори, Клара помітила 
невелику печеру, біля входу якої розгулював ворон з білою міткою на голові.
 Побачивши Клару, ворон струснув крилами і перетворився на сивого, як лунь, старого.
- Ласкаво просимо, королева! Що Вас привело до наших дрімучих країв?
 І Клара зі сльозами на очах розповіла Кармишу про своє лихо.

- Я вірю в те, - глибокодумно промовив пустельник, - що тільки велике кохання може впоратися 
зі злим чарівником. Чи любите Ви свого Карла?
- Так, усім серцем, - була відповідь Клари.
- Можу провести обряд, і Карл, і спадкоємець престолу залишаться живими. Але Ви ніколи не
 сядете на місце королеви біля свого чоловіка, бо назавжди залишитеся вороною.
- Я згодна, - не роздумуючи, відповіла відважна жінка.
- На це знадобиться час, аж до появи малюка, - попередив Кармиш.

- Візьміть пляшечку зі зіллям, - з цими словами старий простяг Кларі флакончик з 
рідиною, - щовечора підливайте своєму чоловікові в їжу. Він спокійно спатиме, але
 не забувайте на його єдину руку одягати рукавичку Генріха. Варлок не зможе виманити
 короля із замку, а Ви, королева, готуйтеся до пологів. Хлопчик народиться раніше терміну, 
тому готуйтеся віддати дитині всі свої сили.

Як тільки Карл притисне до своїх грудей новонародженого, чари спадуть, у серце короля 
спалахне величезне почуття любові до дитини, а Варлок зрозуміє, що йому більше ніколи 
не сісти на королівський трон. А у Вас, моя королева, залишиться стільки сил, щоб жити 
лише птахом. Всю свою енергію Ви подаруєте своїм рідним чоловікам.
- Я згодна, - сказала Клара.
І Кармиш почав читати молитву.