Легенди Криворіжжя

Добавлено в закладки: 0

Легенда про назву

Це, мабуть, найвідоміша з міських легенд. Якось у наші краї прибув уславлений козак Ріг, який
 втратив у боях око (за іншими відомостями, ногу). Своє подальше життя він вирішив вести саме біля місця,
 де зливаються річки Інгулець та Саксагань. Через каліцтво інші люди називали Рога "кривим". Згодом, 
за прикладом Рога (а той свого часу був козацьким отаманом) інші запорізькі козаки та селяни-втікачі теж почали
 селитися в тому ж районі. Ось так зимівник козака Рога дав початок місту.

Сьогодні у місті є пам'ятник «батькові-засновнику»

Але за ще однією легендою (яка, до речі, має деякі документальні підтвердження) задовго до появи тут
 козака Рога це місце вже називали Кривим Рогом через кам'яний мис, який утворили води річок. Є згадки про 
цей кам'яний мис у листах мандрівників, і навіть на деяких картах

Козацькі скарби

Звичайно, не обійшлося в нашому випадку і без історій про скарби. В основному, згідно з легендами,
 скарби зберігали в курганах та скелях. Але траплялися й винятки.

Варто згадати, наприклад, легенду про Цареву могилу. На відстані ста сажнів від неї стоїть умовний знак, 
а далі ще в бік від нього на відстані 50 махових сажнів викопана велика яма. Ось у ній, за десятьма замками 
і ховаються скарби. Знаходиться там близько 300 пудів золота та срібла у вигляді різних коштовностей. А неподалік 
нібито зарито казан колишнього запорізького отамана, у ньому близько 10 пудів золота.

Багато шукачів скарбів досі мріють про щось подібне

При цьому на скарби козаки накладали спеціальні закляття. Якщо ти шукаєш скарб із злими намірами,
 і передбачаєш витратити багатства на погані справи, то скарб не дасться. Замість золота та коштовностей на світ
 з'являться черепки та сміття. А щоб отримати скарб таким, яким його закопали, треба мати лише чисті та світлі наміри.

До речі, місцеві жителі неодноразово проводили пошуки скарбів у кількох місцях, але нічим похвалитися не змогли.
 Мабуть, наміри у них були не найкращі!

Руда та Рудана

За старих часів, ще до існування козацтва, прийшло на землі Криворіжжя велике плем'я. Землі були дуже зручними,
 гарна земля, багато звірів у лісах та риби в річках. Все було добре, але через деякий час весь урожай засох.
 Завдяки полюванню та рибалці вдалося протриматися ще деякий час, але незабаром почали пропадати і звірі, і риба.
 На зборах старійшин племені було вирішено йти з цього місця.

Але тут підвівся один із старійшин і сказав, що плем'я має принести в жертву найкрасивішу пару. 
Якщо це буде зроблено, то все налагодиться. З натовпу вийшла найкрасивіша дівчина племені на ім'я Рудана,
 і попрямувала до жертовника. За нею вийшов її юнак. Спочатку дівчина стрибнула зі скелі в річку і зникла в потоці,
 що реве, потім це ж зробив її хлопець. Говорять, що кров дівчини, що потрапила в землю, перетворилася на залізну руду,
 яка стала головним багатством криворізької землі.

 Легенда про Сову

Жив колись біля річки Саксагань місцевий чарівник Бейкуш на прізвисько Сова. Підросла в нього дочка, і вийшла заміж 
за сина місцевого козака. А козак той теж був чарівником. Ось і вирішили два маги з'ясувати, хто з них є сильнішим 
у своїй професії.

Серед козаків теж вистачало своїх чаклунів

Перший хід зробив Бейкуш. Прийшов він у гості до свата, перетворився на вогненну кулю і спалив усе всередині.
 А треба знати, що Бейкуша всі боялися, бо він був не просто магом, а чорним магом. Він запросто спілкувався 
з нечистою силою, та й вигляд мав відповідний: довгі, як гілки руки, і довгий червоний ніс, що звисав нижче за бороду.

Але козак не побоявся і здійснив візит у відповідь. Сова жив біля Саксагані, в якій біля його будинку плескалися
 чорти та інша нечисть. Попросив козак у Бейкуша горілки. Той дав, а козак кинув її чортам у річку. 
Так повторилося кілька разів, доки алкоголь не закінчився. Тоді козак узяв чаклуна за ніс і кинув туди ж,
 до біса на втіху.

З того часу чаклуна ніхто не бачив. А чорти, коли допили все алкоголь, вирішили перебратися в інше місце. 
З того часу жодної чортовини в цьому районі не було.

Карачуни та татари

За старих часів через територію нинішнього Кривого Рогу проходив чумацький шлях. Про це дізналися татари 
і почали регулярно влаштовувати тут засідки на чумаків. Ті невдовзі зрозуміли, що шлях перестав бути безпечним,
 і намагалися проїхати іншою дорогою.

Татарські напади за старих часів були великою проблемою

Але маршрут був перевіреним та зручним, і тому чумаки звернулися до запорізьких козаків по допомогу. 
Ті не відмовили, благо допомога ближньому і шкода басурманам завжди були богоугодною та доброю справою.

Козаки з чумаками напали на татарський табір рано-вранці. Майже всі кочівники були безжально перебиті, 
і небагатьом вдалося врятуватися. Вони й прозвали це місце Карачуном – чорною горою татарською.
 Згодом назва трохи змінилася в народній поголосці, так і з'явилися Карачуни.

Автор публикации

не в сети 2 часа

Lyubina

7 049

Пенсионерка

Комментарии: 1970Публикации: 2667Регистрация: 21-08-2021