Легенды Криворожья
Добавлено в закладки: 0
Легенда о названии
Это, пожалуй, самая известная из городских легенд. Однажды в наши края прибыл прославленный казак Рог, потерявший в боях глаз (по другим сведениям, ногу). Свою дальнейшую жизнь он решил вести именно возле места, где сливаются реки Ингулец и Саксагань. Из-за увечья другие люди называли Рога “кривым”. Впоследствии, по примере Рога (а тот в свое время был казацким атаманом) другие запорожские казаки и беглые селяне тоже начали селиться в том же районе. Вот так зимовник казака Рога дал начало городу.

Но по еще одной легенде (которая, кстати, имеет некоторые документальные подтверждения) задолго до появления здесь казака Рога это место уже называли Кривым Рогом из-за некоего каменного мыса, который образовали воды рек. Есть упоминания этого каменного мыса в письмах путешественников, и даже на некоторых картах
ПЕРЕВОД
Легенда про назву
Це, мабуть, найвідоміша з міських легенд. Якось у наші краї прибув уславлений козак Ріг, який
втратив у боях око (за іншими відомостями, ногу). Своє подальше життя він вирішив вести саме біля місця,
де зливаються річки Інгулець та Саксагань. Через каліцтво інші люди називали Рога "кривим". Згодом,
за прикладом Рога (а той свого часу був козацьким отаманом) інші запорізькі козаки та селяни-втікачі теж почали
селитися в тому ж районі. Ось так зимівник козака Рога дав початок місту.
Сьогодні у місті є пам'ятник «батькові-засновнику»
Але за ще однією легендою (яка, до речі, має деякі документальні підтвердження) задовго до появи тут
козака Рога це місце вже називали Кривим Рогом через кам'яний мис, який утворили води річок. Є згадки про
цей кам'яний мис у листах мандрівників, і навіть на деяких картах
Казацкие клады
Конечно же, не обошлось в нашем случае и без историй о кладах. В основном, согласно легендам, сокровища хранили в курганах и скалах. Но бывали и исключения.
Стоит вспомнить, например, легенду о Царевой могиле. В расстоянии ста саженей от нее стоит условный знак, а далее еще в сторону от него на расстоянии 50 маховых саженей вырыта большая яма. Вот в ней, за десятью замками и скрываются сокровища. Находится там около 300 пудов золота и серебра в виде разных драгоценностей. А неподалеку якобы зарыт казан бывшего запорожского атамана, в нем около 10 пудов золота.

При этом на клады казаки накладывали специальные заклятья. Если ты ищешь клад с злыми намерениями, и предполагаешь потратить богатства на нехорошие дела, то клад не дастся. Вместо золота и драгоценностей на свет покажутся черепки и мусор. А чтобы получить клад таким, каким его закопали, нужно иметь только чистые и светлые намерения.
Кстати, местные жители неоднократно вели поиски кладов в нескольких местах, но ничем похвастаться по итогу не смогли. Видимо, намерения у них были не самые хорошие!
ПЕРЕВОД
Козацькі скарби
Звичайно, не обійшлося в нашому випадку і без історій про скарби. В основному, згідно з легендами,
скарби зберігали в курганах та скелях. Але траплялися й винятки.
Варто згадати, наприклад, легенду про Цареву могилу. На відстані ста сажнів від неї стоїть умовний знак,
а далі ще в бік від нього на відстані 50 махових сажнів викопана велика яма. Ось у ній, за десятьма замками
і ховаються скарби. Знаходиться там близько 300 пудів золота та срібла у вигляді різних коштовностей. А неподалік
нібито зарито казан колишнього запорізького отамана, у ньому близько 10 пудів золота.
Багато шукачів скарбів досі мріють про щось подібне
При цьому на скарби козаки накладали спеціальні закляття. Якщо ти шукаєш скарб із злими намірами,
і передбачаєш витратити багатства на погані справи, то скарб не дасться. Замість золота та коштовностей на світ
з'являться черепки та сміття. А щоб отримати скарб таким, яким його закопали, треба мати лише чисті та світлі наміри.
До речі, місцеві жителі неодноразово проводили пошуки скарбів у кількох місцях, але нічим похвалитися не змогли.
Мабуть, наміри у них були не найкращі!
Руда и Рудана
В прежние времена, еще до существования казачества, пришло на земли Криворожья большое племя. Земли были очень удобными, хорошая земля, много зверей в лесах и рыбы в реках. Все было хорошо, но через некоторое весь урожай засох. Благодаря охоте и рыбалке удалось продержаться еще некоторое время, но вскоре начали пропадать и звери, и рыба. На собрании старейшин племени решено было уходить с этого места.
Но тут встал один из старейшин и сказал, что племя должно принести в жертву самую красивую пару. Если это будет сделано, то все наладится. Из толпы вышла самая красивая девушка племени по имени Рудана, и направилась к жертвеннику. За ней вышел ее молодой человек. Сначала девушка прыгнула со скалы в реку и пропала в ревущем потоке, затем это же сделал ее парень. Говорят, что кровь девушки, попавшая в землю, превратилась в железную руду, ставшую главным богатством криворожской земли.
ПЕРЕВОД
Руда та Рудана
За старих часів, ще до існування козацтва, прийшло на землі Криворіжжя велике плем'я. Землі були дуже зручними,
гарна земля, багато звірів у лісах та риби в річках. Все було добре, але через деякий час весь урожай засох.
Завдяки полюванню та рибалці вдалося протриматися ще деякий час, але незабаром почали пропадати і звірі, і риба.
На зборах старійшин племені було вирішено йти з цього місця.
Але тут підвівся один із старійшин і сказав, що плем'я має принести в жертву найкрасивішу пару.
Якщо це буде зроблено, то все налагодиться. З натовпу вийшла найкрасивіша дівчина племені на ім'я Рудана,
і попрямувала до жертовника. За нею вийшов її юнак. Спочатку дівчина стрибнула зі скелі в річку і зникла в потоці,
що реве, потім це ж зробив її хлопець. Говорять, що кров дівчини, що потрапила в землю, перетворилася на залізну руду,
яка стала головним багатством криворізької землі.
Легенда о Сове
Жил когда-то возле реки Саксагань местный волшебник Бейкуш, по прозвищу Сова. Подросла у него дочь, и вышла она замуж за сына местного казака. А казак тот тоже был чародеем. Вот и решили два мага выяснить, кто из них является более сильным в своей профессии.

Первый ход сделал Бейкуш. Пришел он в гости к свату, превратился в огненный шар и спалил все внутри. А надо знать, что Бейкуша все боялись, поскольку он был не просто магом, а черным магом. Он запросто общался с нечистой силой, да и вид имел соответствующий: длинные как ветки руки, и длинный красный нос, который свисал ниже бороды.
Но казак не побоялся и нанес ответный визит. Сова жил возле Саксагани, в которой возле его дома плескались черти и прочая нечисть. Попросил казак у Бейкуша горилки. Тот дал, а казак бросил ее чертям в реку. Так повторилось несколько раз, пока алкоголь не закончился. Тогда казак взял колдуна за нос и бросил туда же, к чертям на потеху. С тех пор колдуна никто не видел. А черти, когда допили все спиртное, решили перебраться в другое место. С тех пор никакой чертовщины в этом районе не водилось.
ПЕРЕВОД
Легенда про Сову
Жив колись біля річки Саксагань місцевий чарівник Бейкуш на прізвисько Сова. Підросла в нього дочка, і вийшла заміж
за сина місцевого козака. А козак той теж був чарівником. Ось і вирішили два маги з'ясувати, хто з них є сильнішим
у своїй професії.
Серед козаків теж вистачало своїх чаклунів
Перший хід зробив Бейкуш. Прийшов він у гості до свата, перетворився на вогненну кулю і спалив усе всередині.
А треба знати, що Бейкуша всі боялися, бо він був не просто магом, а чорним магом. Він запросто спілкувався
з нечистою силою, та й вигляд мав відповідний: довгі, як гілки руки, і довгий червоний ніс, що звисав нижче за бороду.
Але козак не побоявся і здійснив візит у відповідь. Сова жив біля Саксагані, в якій біля його будинку плескалися
чорти та інша нечисть. Попросив козак у Бейкуша горілки. Той дав, а козак кинув її чортам у річку.
Так повторилося кілька разів, доки алкоголь не закінчився. Тоді козак узяв чаклуна за ніс і кинув туди ж,
до біса на втіху.
З того часу чаклуна ніхто не бачив. А чорти, коли допили все алкоголь, вирішили перебратися в інше місце.
З того часу жодної чортовини в цьому районі не було.
Карачуны и татары
В прежние времена через территорию нынешнего Кривого Рога проходил чумацкий шлях. Об этом узнали татары и стали регулярно устраивать в этом месте засады на чумаков. Те вскоре поняли, что путь перестал быть безопасным, и старались проехать другой дорогой.

Но маршрут был проверенным и удобным, и поэтому чумаки обратились к запорожским казакам за помощью. Те не отказали, благо помощь ближнему и урон басурманам всегда были богоугодным и хорошим делом.
Казаки с чумаками напали на татарский лагерь ранним утром. Почти все кочевники были безжалостно перебиты, и лишь немногим удалось спастись. Они и прозвали это место Карачуном – черной горой по-татарски. Со временем название слегка изменилось в народной молве, так и появились Карачуны.
ПЕРЕВОД
Карачуни та татари
За старих часів через територію нинішнього Кривого Рогу проходив чумацький шлях. Про це дізналися татари
і почали регулярно влаштовувати тут засідки на чумаків. Ті невдовзі зрозуміли, що шлях перестав бути безпечним,
і намагалися проїхати іншою дорогою.
Татарські напади за старих часів були великою проблемою
Але маршрут був перевіреним та зручним, і тому чумаки звернулися до запорізьких козаків по допомогу.
Ті не відмовили, благо допомога ближньому і шкода басурманам завжди були богоугодною та доброю справою.
Козаки з чумаками напали на татарський табір рано-вранці. Майже всі кочівники були безжально перебиті,
і небагатьом вдалося врятуватися. Вони й прозвали це місце Карачуном – чорною горою татарською.
Згодом назва трохи змінилася в народній поголосці, так і з'явилися Карачуни.
KRIV RIG. com




3 комментария
Геннадий Верзин
Колоритные легенды, прочитал с интересом, возможно в них и есть отголоски реальных событий.
Lyubina
Есть , у меня на Карачунах дача, на которой я не была 4 года
Небезопасно — все посадки заминированы и военное положение никто не отменял
Осыпаются вишня, черешня, абрикос …
Lyubina
А Рудану в шахтах многие шахтеры видели
Кислородное голодание нарисует какую хочешь картинку