Легенди про Івана Сірка
Добавлено в закладки: 0

Коли він народився, повитухи почали кричати, а мати втратила свідомість. Маленький Іван лежав і грався шматочком пирога, а потім з’їв його — хлопчик народився із зубами. Батько не злякався, а взяв малого на руки і сказав, що цими зубами він буде гризти ворогів.
Коли Іван виріс, то, кажуть, навчився зупиняти час, ловити кулі руками та вбивати ворогів лише одним поглядом. Його ім’ям вороги лякали своїх дітей. Коли він ішов у розвідку, то використовував свою силу, завдяки якій дізнавався розташування всіх ворожих сил.
Іван Сірко народився в селі на Харківщині. З перших днів його життя у селі відбувалися дивні речі: від його погляду скисало молоко, падали речі, а сусіди забороняли своїм дітям з ним гратися.
Хоч у дитинстві Іван був дуже слабким та хворобливим, це не завадило йому стати найбільш талановитим воїном у війську Запорозькому.
У селі люди казали, що якось у ніч на Івана Купала Іван пішов у ліс, а повернувся лише через три дні зі шрамами на тілі та подертою сорочкою. Уже пізніше Іван Сірко розповідав, що того дня він зустрівся з вовчицею, яка напала на нього, а він її зміг задушити. Після цього він і узяв собі прізвисько Сірко.
Коли Іванові виповнилося 12 років, в його село прийшли запорізькі козаки. Вони розповідали, що за Дніпровськими порогами лежить острів Хортиця. А хто зможе допливти до нього, пересікти небезпечні пороги і пройти випробування, стане справжнім козаком. Охочих новачків перевіряли головні козацькі маги, яких називали характерниками. Коли Іван почув про них, то зрозумів, що він схожий на них. Тоді в Івана зародилася ідея потрапити на Хортицю і навчитися керувати своєю силою, щоб більше ніхто не зміг насміхатися над ним. Хлопець просив запорожців забрати його з собою, але ті лише посміялися, так як він був замалим і слабким. Але запропонували йому пересікти дніпровські пороги й припливти на Хортицю, і якщо в нього це вийде, то вони приймуть його в козаки.
Коли запорізькі козаки повернулися на Хортицю, то не змогли повірити очам: в ущелині поміж двома скелями на них чекав Іван. Тоді козаки зрозуміли, що Іван не простий хлопець, тому на Хортиці його привели до особливих учителів. Учителі-характерники мали продовжити випробування хлопця. Вони підготували смертельно небезпечний екзамен — стрибок у безодню. Людина мала бігти у темряві, не знаючи, що попереду прірва. Сірку дали палицю й сказали бігти. В останній момент він зрозумів, що попереду була прірва, але все ж стрибнув. Унизу козаки постелили солому, про яку він не знав. Він вижив, але назавжди запам’ятав ті відчуття, коли на межі життя та смерті дух відділяється від тіла і людина може керувати часом. Сірко навчився використовувати цей стан навіть у бою. Це випробування було перевіркою, у той момент, коли учень відривався від землі і розумів, що попереду загибель, він на певний час немов переходив у інший вимір.
Коли Сірку виповнилося 15 років, про нього почали говорити у козацькому війську. Козаки розповідали, що в очереті під Хортицею хлопець зустрів самого чорта, і що біс пропонував продати душу. Але Сірко відмовився, замість відповіді він дістав рушницю і вистрелив. Пізніше це озеро назвали Чортомлик. Після цього козаки почали говорити, що Сірку і сам чорт не страшний.
Іван Сірко прожив на Хортиці сім років, за цей час він навчився ловити кулі руками, зцілювати рани, а також імітувати звіра в бою. Коли його навчання скінчилося, то він отримав від старих характерників останнє завдання — знайти секрет безсмертя, місяць прожити в пустелі без їжі та води. Для цього Сірко вирушив в Олешки, що на Херсонщині.
Коли він вертався із завдання, то зустрів дівчину, яку покохав. Її звали Софією, через декілька днів вони одружилися, а через два тижні Іван мав вирушити до Франції, разом із військом, на допомогу мушкетерам короля. Фортецю, яку французи не могли захопити багато років, Сірко взяв за два дні і повернувся в Україну героєм. Відтоді козаки почали обирати його кошовим отаманом.
У перервах між битвами раз у сім років Сірко приїжджав до села, де на нього чекала дружина. У їхній сім’ї народилося четверо дітей. Двоє синів та дві доньки. За 35 років отаман виграв більше ніж 100 битв. Як стратег та військовий, Сірко був неординарним та однозначно одним із найкращих європейських воєначальником.
Татари прозвали його «шайтаном». Вони боялися його, і тому в мечетях молилися про його смерть. Вони вирішили вколоти його в саме серце отамана: вбили його дружину та синів. Сірко помстився, та від цього легше не стало.
Вважають, що навіть після смерті Іван Сірко не втратив своєї сили. Тож вороги полювали й за його тілом, а козаки оберігали, постійно його перехоронюючи.
У 1967 році на місці кладовища, де був похований Сірко, побудували Каховське водосховище, і могила Сірка ймовірно опинилась тоді під водою.
Сірко був здатним складати політичні та військово-тактичні багатоходівки, спокійно й талановито їх обдумувати, що забезпечувало козакам перемоги на полі бою. Важко зараз сказати, що правда, а що вигадка в тих легендах. Але хочеться вірити, що й зараз душа неймовірного й уславленого козака вболіває за українську землю, на яку пхається ворожа рашистська нечисть.
Автор Оксана Кобилка



2 комментария
Inga
Да… мій батько покійний, Царство йому Небесне, любив Сірка, дуже багато було у нас книжок про атамана. Коли була маленька, та ще мій дід були живі, то у селі вони оцея сядут с бабусею моєю, з тітками моїми ще тоді молодими, де не такими дурними як зараз і як почнуть розказувати. А ще коли жива була моя пра-бабуся Марина, то та взагалі дуже багато знала про Запоріжжя, про Хортицю, Сч, про того ж Сірка та Максима Кривоноса… Боже як мені тоді це все було цікаво. Побувала на Хортиці тільки у 2010 році, коли у Запоріжжі захищала дисертацію кандидатську…В мене батько любив історію Запоріжської Січі, та й я люблю історію взагалі. Це Сірко брав участь у осаді фортеці Дюнкерк під кінець тридцятирічної війни на стороні принца Конде і опоміг захопити цю фортецю у 1646 році, відбити у Іспанських Нідерландів. Да, легендарні часи були…І це ж треба, така доля: могила Сірка була затоплена а після 2023 року вона звільнилася…
Lyubina
Не будет больше Каховского водохранилища
На его месте вырастает новый прекрасный лес, а дно бывшего водоема — своеобразный памятник истории украинского народа
спасибо за эмоциональный отклик