Пять легенд о возникновении города Харькова
Добавлено в закладки: 0

Конечно, в первую очередь жители Харькова отдают пальму первенства казацкому атаману по имени Харько.
Но из топографического описания Харьковского наместничества 1785 года записано то, что атаманом Харько не был, более того, его имя было немного другое – Харитон.
Он не был никаким казаком, просто был зажиточным украинцем, который и образовал на месте Харькова поселение, грубо говоря, хутор.
И река была названа в честь «ника» украинца – Харьков. А потом – и город.
Постепенно вокруг усадьбы Харитона стали поселятся еще зажиточные украинцы, так образовался целый микрогород. Постепенно хутор вырос в слободу, а затем уж – и в целый полноценный город.
Теперь люди, которые славиться своей приверженностью к казаку Харько, начнут сражаться на Интернет-поле с теми, кто тяготеют к помещику Харитону.
Но есть и другие красивые легенды, которые не относятся никаким боком к якобы первому харьковчанину.
Например, писатель Квитка-Основьяненко был против устоявшейся легенды. И он утверждал, даже написал книгу, что основателем был никто иной, а предок Квитки.
Он и построил усадьбу Квитки, и основал город Харьков. А вообще Андрей Квитка бежал из Киева с молоденькой дочкой воеводы. По поверьям, он был поражен видом с горки (теперь она называется Университетская). И он немедля решил основать здесь город Харьков – по имени реки, конечно.
Существует также байка, что имя городу Харькову дал Иван Каркач.
Каркач – украинский казак, первый осадчий, то есть вожак первой партии переселенцев, которые и основали впоследствии целый город.
Звук «К» в фамилии Каркач мог постепенно перейти в звук «X», и она стала произноситься как Харкач. Основанное им поселение со временем становится городом Харьковым. И имя речки появилось позже.
Но есть версии, по которым Харьков был образован вообще в 12 веке.
Он тогда являлся легендарной столицей половцев – Шаруканью, позже захваченной русскими князьями. Слово «Шарукань» тюркского происхождения. Лингвисты считают, что оно обозначает «стоянка пастухов», от слов «шару» — пастух и «кань» – место. Историки предполагают, что Шарукань – это имя половецкого хана. Согласно этой версии, Харьков – это трансформированное слово Шарукань.
Русский князья тогда камня на камне не оставили от столицы. Потом, в 16 веке, они возродили город, но строго-настрого запретили даже упоминать половцев в книге летописей Харькова.
Большинство же историков считают, что свое название Харьков получил от реки Харьков, так как ее упоминание встречается в письменных источниках еще до возникновения поселений.
Лингвисты предполагают, что слово Харьков – это трансформированное «харкобе», что в переводе с тюркского языка означает «мелководная речка».
ПЕРЕВОД
П'ять легенд про виникнення міста Харкова Звісно, насамперед мешканці Харкова віддають пальму першості козацькому отаману на ім'я Харько. Але з топографічного опису Харківського намісництва 1785 записано те, що отаманом Харько не був, більше того, його ім'я було трохи інше - Харитон. Він не був жодним козаком, просто був заможним українцем, котрий і утворив на місці Харкова поселення, грубо кажучи, хутір. І річку було названо на честь «ніка» українця – Харків. А потім – і місто.
Поступово навколо садиби Харитона стали оселитися ще заможні українці, так утворилося ціле мікромісто.
Поступово
хутір виріс у слободу, а потім уже – і ціле повноцінне місто.
Тепер люди, які славляться своєю прихильністю до козака Харька, почнуть битися на Інтернет-полі з тими,
хто тяжіє до поміщика Харитона.
Але є й інші красиві легенди, які не стосуються жодного боку до нібито першого харків'янина.
Наприклад, письменник Квітка-Основ'яненко був проти усталеної легенди. І він стверджував, навіть написав книгу,
що засновником був ніхто інший, а предок Квітки.
Він і збудував садибу Квітки, і заснував місто Харків. А взагалі Андрій Квітка втік із Києва з молоденькою донькою
воєводи. За повір'ями, він був уражений видом з гірки (тепер вона називається Університетська). І він негайно вирішив
заснувати тут місто Харків – на ім'я річки, звісно.
Існує також байка, що ім'я міста Харкова дав Іван Каркач.
Каркач – український козак, перший осадний, тобто ватажок першої партії переселенців, які й згодом заснували
ціле місто.
Звук "К" у прізвищі Каркач міг поступово перейти в звук "X", і вона стала вимовлятися як Харкач. Засноване ним
поселення згодом стає містом Харковим. І ім'я річки з'явилося пізніше.
Але є версії, за якими Харків був утворений загалом у 12 столітті.
Він був легендарною столицею половців – Шаруканню, пізніше захопленої російськими князями. Слово "Шарукань"
тюркського походження. Лінгвісти вважають, що воно означає "стоянка пастухів", від слів "кулі" - пастух і
"кань" - місце. Історики припускають, що Шарукань це ім'я половецького хана. Згідно з цією версією, Харків –
це трансформоване слово Шарукань.
Російські князі тоді каменю на камені не залишили від столиці. Потім, у 16 столітті, вони відродили місто,
але суворо заборонили навіть згадувати половців у книзі літописів Харкова.
Більшість істориків вважають, що свою назву Харків отримав від річки Харків, оскільки її згадка зустрічається
в писемних джерелах ще до виникнення поселень.
Лінгвісти припускають, що слово Харків – це трансформоване «харкобі», що у перекладі з тюркської мови
означає «дрібноводна річка».


