ТРОХИ ПРО СЕРПЕНЬ

Добавлено в закладки: 0

Помалу жовтіє листя,
Грушки — мов лимони жовті.
Бідове моє обійстя,
Заросле, мов чортів ліс…

Гілки похилились долу,
Грушки, кам’яні, мов криця,
Достигнуть, як буде гола 
Земля… Хто б у дім заніс…

Мигтить у кущах метелик,
Мов вогник, тріпочуть крильця,
Павук запліта на стелі
Тенета… Та тінь дрижить…

Це все — просто місяць-серпень,
Кінець троєборця-літа,
Звичайного, ніби світ цей,
До фінішу що біжить…