Між серпнем та осінню
Добавлено в закладки: 0
На набережних Парижа засинає серпень,
Вечірній вітер дарує м’який свій подих,
Де літо співає останні свої акорди.
Пливе спокійна, далека, безкрая Сена.
Монмартр удалечині мріє щось про себе,
Листок зірвавшись, фонтана схвилює води.
На набережних Парижа засинає серпень,
Вечірній вітер дарує м’який свій подих.
Дещицю золота втримує літнє небо,
Легка й непевна спускається тінь. На подив
У кожнім серці ще світла панують ноти,
Неначе літо, яке живе в нас, себто…
На набережних Парижа засинає серпень.



2 комментария
ХИМЕРА
Дуже сподобалося. Дякую. Добра та натхнення!
Чайка