Змієві вали — місце сили

Добавлено в закладки: 0

(Чосерівська, королівська строфа)

Вгортає Персеїд у молоко
З валів Змієвих згущений туман,
Неначе з казки вирвався дракон,
І обіймав ті кручі, обіймав!—
Жовтіла на хребтах парчі кайма…
Де вересень і чари тет-а-тет —
Налився соком, уродив септет..

Торкали сиві крила гладь Дінця,
Ріка завмерла в осені-журі.
Коли настане літо, обіцяй,
Знов на Козачці стрітися старій,
Спіймати промінь сонця на горі,
Тсс, чуєш? З рогозиних шамкотінь
Козацькі голоси луною ті…

Не вічна осінь… Стверджують рої
Киплячих рим загуслих, наче мед.
В туманах, серед рідних Персеїд,
Де вересень і чари тет-а-тет,
Блукає у сузір’ї мрій поет,
Молочній млі шепочучи з обійм:
«За місце сили дякую тобі!’