НЕ ЖАЛЕЮ… Переклад на укр. мову.
Добавлено в закладки: 0
Сергій Есєнін
***
Не жалею, не зову, не плачу,
Всё пройдёт, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.
Ты теперь не так уж будешь биться,
Сердце, тронутое холодком,
И страна берёзового ситца
Не заманит шляться босиком.
Дух бродяжий, ты всё реже, реже
Расшевеливаешь пламень уст.
О моя утраченная свежесть,
Буйство глаз и половодье чувств.
Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.
Все мы, все мы в этом мире тленны,
Тихо льётся с клёнов листьев медь…
Будь же ты вовек благословенно,
Что пришло процвесть и умереть.
***
З яблунь білих цвіт пройде туманом,
Осінь вкриє золотом згасань.
Молодим вже більше я не стану,
Мало в серці збереглось бажань.
Ти вже захолонуло, не б’єшся,
Так, як в грудях билося колись,
Моє серце. Більш не піддаєшся
Духу мандрівному. Обернись!
Пам’ятаєш, як берізки в ситці
Босого манили поблукать?
Синій колір у очах вже вицвів,
Висохла бажань моіх ріка…
Може, то примарилось, приснилось,
Може то привиділось мені
Все життя?.. Мов ранню прокотилось
На рожевім ніби-то коні?..
Всі ми в цьому світі тільки порох,
Листя кленів ллє на землю мідь…
Чи сімнадцять вже тобі, чи сорок, —
В смерть тебе життя благословить.
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
