Автобиографические стихи

І на моїй землі війна

Добавлено в закладки: 0

 

І на моїй землі війна
Кривава, люта, безупинна.
Гірка котилася сльоза
Як вторглася русня злочинна.


Бо ще Шевченко заповів,
Щоб ми цурались москалів
Він нас дорогою повів
Що кровію борців полита.


Уже чимало їх лягло
За незалежну Україну
Та знов повзе московське зло
Несе нам сльози, плач, руїну.


«Минають дні, минає літо,
А Україна, знай, горить…»
Міста палають, гинуть діти.
За вбитими душа болить.


У матері зчорніли очі
Жде з фронту вісточки вона.
І Богу молиться щоночі,
Щоби закінчилась війна.


Щоби настала перемога
Щоб ми прогнали москаля,
Щоб не лунав сигнал: «Тривога!»
Щоб не здригалася земля.


Даруй же, Боже, Україні,
Моїй знедоленій землі,
Мир та спокій.
Хай не плачуть нині
Убиті горем матері.


Нехай повернуться живими
Додому всі захисники.
Хай лине Слава Україні!
На цілий світ, на всі віки.

Понравилось? Поделись!

10

Автор публикации

не в сети 4 недели

Марія

10
Комментарии: 0Публикации: 1Регистрация: 22-10-2026
https://web24.com.ua/

3 комментария

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля