О Вербе!
Добавлено в закладки: 0
***
Ви чОму вся в такій ЖурбІ? —
В старОї Я спитАв ВербИ.
Вона, що дАвня, МУдро промовчАла.
Я підійшов, їЇ обнЯв.
Від НЕї струм МенЕ пройнЯв.
І Моє Серце їй заспівчувАло.
*
О! ВЕрбе! ВЕрбе! Мудра! СтародАвня!
Ви ж нАйстаріша в МарганЕцьких плавнях!
В ЖиттІ Ви ж бЕзліч бАчила УсьОго!
Ви сИмвол СпОкою й КрасИ від БОГа!
*
РокИ летЯть! І Це — сценарій НЕба!
УклІн низькИй ВербІ!
Й рокІв ЖиттЯ! О ВЕрбе!
***
Я бІля дАвньої ВербИ…
ЗавмЕр й ТЕж чОмусь зажурбИвсь…!
УдвОх Ми, нАче, на однІй ось хвИлі!
У змІнах СьогодЕння час.
ВербА в НадІях жИвить Нас!
Ми в Над ПовАзі! До ВербИці МИлій!
*
О! ВЕрбе! ВЕрбе! Мудра! СтародАвня!
Ви ж нАйстаріша в МарганЕцьких плАвнях!
В ЖиттІ Ви ж бЕзліч бАчила УсьОго!
Ви символ СпОкою й Краси від БОГа!
*
РокИ летЯть! І Це — сценарій НЕба!
УклІн низькИй ВербІ!
Й рокІв ЖиттЯ! О ВЕрбе!
***
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
1 комментарий
Слава Кащенко
Классик «как жену чужую, обнимал берёзку». Вы — старушку Вербу. Пожилым деревьям по нескольку сот лет, есть оливка, жизнь которой Рождество Христово поделило напополам, т.е. две тысячи лет до Р.Х. она была косточкой, плодоносит посейчас. Они действительно повидали на своём веку…
Недалеко от нас есть яблоня, которой более трёхсот лет, к ней ведёт дорожный знак. Плодоносит. 