Зміївські кручі

Добавлено в закладки: 0

Долина туманів

ковшем – зірки ловить.

Романтика дражнить: візьми голіруч!

Природа дурма́нить –

то вабить казково

усіх фантазерів замріяність круч.

 

Уява вбирає:

вали городища,

Міцні частоколи, що спинять набіг.

Скажи, дивний краю,

про що вітер свище?

Історію древню віщує тобі?

 

Про справжню фортецю?

Слов’янські кургани?

Згадав метеорний потік Персеїд?

Від тайни, здається,

Донець лихоманить –

Зміїв захищає секрети свої.

 

Соло́дять ландшафти,

Уже не спекотно.

Туристів магнітять століть загадки́.

А пам’ять лошатком

грайливо-вільготним

Ганяє по кручах, воді – навпрошки.