Скрипка
Добавлено в закладки: 0
Скрипка
А це було, було таки:
Змахнув смичком над головою –
І сколихнулися віки
Під одинокою струною.
А десь іржали білі коні,
Десь біла папороть цвіла.
І перший сніг упав на скроні,
Руки торкнувся, як чола.
І всі аж потім зрозуміли,
Що скрипка виросла з руки…
А очі в скрипаля горіли,
І з них котилися зірки…



1 комментарий
Олександр Чалий
Читаєш і ніби чуєш цю музику. Дуже гарний вірш