***
Добавлено в закладки: 0
Х Х Х
Збираються ластівки в дальню дорогу,
Рядами шикуються на проводах.
У їх щебетанні вчуваю тривогу,
Глибоку зажуру, затаєний страх.
Хто скликав птахів на цю дивну нараду,
І що промовляють до них вожаки?
Напевно, дають якісь мудрі поради,
Щоб втома і сум не далися взнаки.
Щоб крила в польоті у них не зомліли,
Бо в рідному краї не вічна зима:
Як справлять свій бал крижані заметілі,
Покличе їх знову додому весна…
Збираються ластівки в дальню дорогу,
У гніздах полишать нам смуток і жаль.
І я розумію пташину тривогу –
Й мене огортає осіння печаль.
Чи з вирію вернуть орли і орлята,
Котрих розкидала по світу війна,
Чи знову покличе до рідної хати
Їх мирна, така довгождана весна…


