Стихи

Остання з Птолемеїв

Добавлено в закладки: 0

Нефрит очей… Спокуси дивна магія… 

Краса фатальна… Згуба для життя…

 Кохання, що було для смертних спрагою… 

О Клеопатро! Сонце єгиптян! 

 

 Священний Ніл привіз до тебе Цезаря,

 І той чекає долі гнівний суд. 

Кинджали гострі пошматують лезами, 

Бо він, як всі, кохав твою красу… 

 

 Ти – фатум, рок… Блаженство і агонія…

 Вогонь Ісіди… Трунку післясмак… 

Життя забрала у свого Антонія – 

Загинув через тебе любий Марк.

 

  Пішла за ним… жаданою, єдиною, 

Нефрит очей навіки застигав. 

Лишилась фараоном… не рабинею, 

У мудрості прирівняна богам. 

 

 Величний храм Осіріса з Ісідою 

Очам цікавим вхід до вас відтяв.

 Живе кохання в Вічності незвіданій, 

Бентежних душ освячує злиття.  

 

Твої підда́ні… принесла ти щастя їм? 

Царице Неба, пізно… відпочинь. 

Остання з Птолемеїв у династії –

 Чи із жінок була ти? Чи з богинь?  

 

  ID: 938159

 

Понравилось? Поделись!

8

Автор публикации

не в сети 2 часа

Чайка

1 490
Комментарии: 222Публикации: 306Регистрация: 11-11-2025
https://web24.com.ua/

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля