ПЕРЕДОСІННЄ
Добавлено в закладки: 0
Сизочолі тумани голубили вранішнє сонце,
Прокидались гаї голосами співочих пташок,
Золотавий промінчик у літа сидів на долоньці –
Швидкоплинних хмаринок завзятий рудий пастушок.
Гомоніли із ним працьовиті смугнастенькі бджоли,
Басовито гули волохаті статечні джмелі,
Ні кінця і ні краю, здавалось, не буде ніколи
Благодатному літечку на життєдайній землі.
Та минає усе. Добігає до осені серпень,
Небокрай бовваніє захмар’ям чумацьких шляхів,
Соловейком журливим співає, витьохкує серце,
Пророкуючи дні відлетілих у вирій птахів…
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 1243Публикации: 108Регистрация: 25-05-2020
https://web24.com.ua/
7 комментариев
Татьяна Рымарская
Та минає усе. (с) Наша юність така швидкоплинна,
І у вирій роки відлітають, як ті журавлі.
Так, минає усе… Тільки знову щодня, щохвилини,
Щосекунди НОВЕ виникає ЖИТТЯ на Землі!
Надюшо, звісно, СПОДОБАЛОСЯ… ЯК ЗАВЖДИ! ))
Серна
Дякую за прочитання-враження, Танюшо. Пробач, не відповіла відразу — «по вуха», а то й глибше, в конкурс пірнула…))) :)
Татьяна Рымарская
Саме так я і зрозуміла! )))
Бондаренко Николай
Все швидкоплинне, лише на мить здається
що що щастя буде вічним
Чудові, образні рядки
Серна
І у швидкоплинності є своя принадність: принаймні, не встигне набриднути. :)
Дякую за чудове враження, Миколо.
Бондаренко Николай
У Вас чудове почуття гумору!
Серна
О, це класний комплімент! Сподіваюся, що так.
Дякую!