Лелечий край

Добавлено в закладки: 0

Ой вертали з вирію лелеки –

В Україну шлях їм неблизький.

У війну летіли, в небезпеку.

Прикипіли до осель бузьки…

Клекотом заходились самиці –

Тіні залишились від дворів.

в чорноті лелечий край димиться,

аж веснянка стихла угорі…

Сіє смерть війна і стільки ран тих,

Відчай, біль притупляться коли?

Тріпотіли крилами мігранти –

Між руїн і грізних попелищ.

Та не кинули людей цибаті,

Звили дім на зраненій вербі.

Відбудують добрі люди хату –

Лиш скінчиться цей священний бій.

Жебонів до милої веселик:

«Не сумуй, піднімемо пташат.

Знову нас на колесо поселять –

Бо широка у ґазди душа…»

…Перше сонце погорільців гріло,

Люди в Божі вірили дива.

Принесли птахи на білих крилах

Їм тепло весняних сподівань…

Автор публикации

не в сети 4 часа

Чайка

985

Комментарии: 169Публикации: 201Регистрация: 11-11-2025