Упало біле зверху на зелене,
Добавлено в закладки: 0
Упало біле зверху на зелене,
Накрила тиша гучногомінке…
Ти раптом став уважнішим до мене,
І щось бринить у голосі п’янке.
Нас поєднала кришталева тиша-
Уривком фрази не спаплюжу храм,
Вандалу-слову шансів не залишу,
Усе без слів і так відомо нам.
Нехай спочинуть пафосні катрени,
Весни чекають приспані вірші…
Несу у жмені сині краплі терну-
Чогось терпкого хочеться душі.
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 40Публикации: 52Регистрация: 02-06-2020
4 комментария
Мария Макрушина
Гарний, трепетний вірш, гарна українська. Сподобався!
Алёна Михевич
Дякую!))
Владимир Полежаев
П’янкий вiрш!
Алёна Михевич
Дякую!))