МОРОЗ РОЗМАЛЮВАВ МОЄ ВІКНО
Добавлено в закладки: 0
Мороз розмалював моє вікно,
Такого не бувало кілька років.
На склі я бачу квіти, джерело,
Ковильні стебла довгі, пишнобокі.
Кружляє за віконцями сніжок
Рідкий, легкий, неначе павутиння.
Плете зима ажурний свій платок
Та стелить небайдужим так гостинно.
А ми з тобою ста́рієм, нажаль…
У довгого життя на гострій грані
Тобі присвячую і радість, і печаль,
І поцілунки: перший і останній.
Нехай зима, сніги та холоди,
Тепло в оселі від тепла кохання.
Привітно на світанні розбуди,
Мій світ очей і з неба зірка рання!
24 березня 2021 р. Знову іде сніг.
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Aвтор
4 комментария
Ольга Стельмах
Замечательно, Наташа!
Ничего себе, у вас мороз?..
У нас позавчера шёл снег, сегодня — солнце, наконец-то.
Арте
Это стихо в феврале написано, вот и путаница. Но снега и сейчас полно, тает постепенно. Спасибо за отклик, Оля.
Хорошей погоды и настроения!
Мария Макрушина
Яка гарна українська! Співоча, образна, мелодійна. І які світлі почуття. Я в захваті!
Арте
Дякую, Маріє! Дуже приємно від такого відзову. Щирої весни!