Як

На попутках …не зраждую рідній стихії!
Мчить по відчаю трасі зухвале авто,
А у мене у сумці потрощені мрії
І легеньке якраз по погоді пальто…

Доля лупить по нирках — садист невблаганний
Як фашист комсомольця товче на війні)
Подорожника слів до душевної рани
Добрий друг ,наче пластир, приклеїв мені
ПРО ЖИТТЯ ПОЛОСАТЕ…То ж маю надію…
Та ,,згребти себе в кучу,, наразі ,не вмію.