Гумореска - Просторы

Добавлено в закладки: 0

Добрий день, ласкавий Боже,
Вибач, що тебе тривожу.
Хочу правду розказати
Та не знаю як почати.
Отже слухай, зранку вставши,
Весь розбитий, недоспавший,
Так лютую, що в суботу
знову треба на роботу.
Поки їхав, посварився:
Лаявся, кричав та злився.
Відстояв себе в маршрутці,
Ляснувши когось по дупці.
Обзивався, ще й кусався.
Словом, Боже, захищався!
Потім в черзі в прохідній
Нагрубив мадам одній.
Охоронцям дав по дулі
За образливі кривулі.
Ще й начальник на роботі
Заклопотаний, в турботі.
Вимагає працювати
І на місці не стояти!
Вдома знову все те саме:
Жінка, діти, жінки мама,
Все не так і все не то
Відчуваю я ніхто…
Що ж я Боже за людина?
Гірше навіть за скотину.
Чом так важко в світі жити?
Важко, Боже, всіх любити…

І ось так зо всіх сторін,
На колінах й без колін,
Сиплять Богові прохання:
Хто зітхання, хто благання,
Хто у розпачі й плачу
Просить кару палачу.
Помсти просять та розправи
Ще й покращити всі справи.
Тільки ДЯКУЮ немає,
Бо народ цього не знає…