МИЛИЙ ЖОВТЕНЬ
Добавлено в закладки: 0
Ах, осінь! Входиш в холоди
З усіх боків листвяна.
Струмки небесної води
Заводять у нірвану.
Печалям в серці ще не час,
Бо листя різнобарвне.
І світить айстровий топаз
Блакитним віднедавна.
Ставок бурштиний, золотий
В обрамленні із листя
Застиг неначебто литий.
Де перша з сонму істин?
Чи казка то прийшла до нас?
Чи вітер заховався?
То жовтень щиро, без гримас
До неба посміхався.
Півмісяця він вже в путі
Іде по небосхилу:
І хмари подолав круті,
Й потужний водовилив.
Та вже розправили круки
Підтримуючі крила.
Летіть, крилаті гайдуки,
Узявши жовтень милий!
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Aвтор
8 комментариев
Бондаренко Николай
Чудові рядки! Гарно!
Арте
Миколо! Щиро дякую. Хай щастить!
Татьяна Рымарская
Жовтень, і справді, милий! От тільки був би він хоч трошечки теплішим… ) А вірш — чудовий, Наталю!
Арте
Тетяно, доброго дня та настрою! Н
НеФея
Какое красивое стихотворение! Атмосферное, с осенним настроением. Очень понравилось!
Арте
Светланочка, спасибо за положительный отклик, рада ему! Всего самого доброго! Н
Крайнюк Надежда (Софи)
Чудова пейзажна лірика. Якби ще й теплим був цей милий жовтень. Дякую за вірш!
Арте
Щиро дякую, Надю! Щасти!