
КРИЛАТИМ
Добавлено в закладки: 0
Присвячується пам’яті загиблого героїчного пілота-штурмовика Олександра Кукурби та всім таким же Воїнам Світла
Війна завжди найкращих забирає,
Щоб знали ціну мирного життя…
Вона зухвало маски всі зриває
Та здійснює душевне розкриття…
Був-жив такий простий неначе хлопець,
Та в погляді щось справжнєє було,
Душа була глибока, мов колодязь,
В якому б’є живильне джерело.
Такі, як він, немовби непомітні,
Не «перші парубки», бо мають цноту й хист…
Та духом є міцні і монолітні,
Бо душі їх, мов велетні на зріст.
Як часто то бува, не кожен зможе
Побачить те, що в серці проросте,
Яке заклав зернятко Задум Божий…
Але в свій час та квітка розцвіте.
В лихі години, коли пекло всюди,
Росток душі проб’ється з глибини,
Бо є такі міцні сталеві люди,
Що загартовуються в полум’ї війни.
Тоді все стане ясно й зрозуміло,
Коли його цвітіння прийде мить,
Яку безмежну цій душі дав силу
Величний Бог, щоб Землю боронить!
Такі, як він, ніколи не вмирають,
Бо всі вони по-справжньому живуть!
Їх чисті душі в Небо відлітають,
Де в Домі Батька їх з Любов’ю ждуть…
31.07.2022
Автор Мішина Світлана
Понравилось? Поделись!


1 комментарий
Евгений Федор
Ещё один ангелом в золотых доспехах стал… Вечная память Герою!!!!