Просто з глини і води
Добавлено в закладки: 0

Мій хранитель світлий Янгол:
Ти втомився? — Відлітай!
Як весни скінчивши танго,
Відлетів співучий май.
Я тепер стрічаю осінь,
Без наснаги, просто так
І ніщо душа не просить:
Ні любові, ні відзнак.
Певно шляхом непомірним
Йшов завжди я не туди.
Був для Бога я покірним?
Наче був… та не завжди!
Так буває глас таємний
Зробить іноді візит:
— Ти не світлий, ти не темний,
Не святий і не бандит!
Хто ж я все таки? — Стеблинка,
Що росте посеред брил:
Зранку на росі іскринка,
Вдень покриє сірий пил.
Вже й життя пішло, як річка,
Що стікає вдалині.
Догорає тихо свічка
В непотрібній метушні.
Янгол, Янгол мій невтішний,
Може хочеш — то вже йди!
Хай не злий я, просто грішний,
Просто з глини і води…



2 комментария
Alla
Боже! Как певуче! Наша мова найкрасивіша!
Бондаренко Николай
Дякую! Радий Вашому позитиву, хай щастить!