Намальована тиша
Добавлено в закладки: 0
Намалюю тишу на світанні,
Хай новий почнеться з неї день —
Не в сирени дикім завиванні…
Намалюю тишу із пісень!
З тих пісень, де сонечко яскраве.
З тих пісень, де соняхи цвітуть
Та іскряться роси дивно в травах
І юрбою дітки в школу йдуть.
Намалюю тишу цю прекрасну
В мріях, що народжуються вмить:
Хай не буде поглядів нещасних
І довкілля більше не гримить.
Не гудуть шахеди всім зловісні,
Не сичать ракети, як змія.
Намалюю тишу я із пісні,
Що гуртом співає вся сім’я.
В ній відсутні черги автоматні,
Кров і стогін ранених бійців,
І не чутно пострілів гарматних
Й плач за тих, хто в битві не вцілів.
Намалюю поки не здійсненне
Хоч би на хвилиночку одну —
Щоби зникло зло оце буденне,
Щоб на мить забути про війну…



6 комментариев
Татьяна Рымарская
Боже мій, здається, що ця замальовка — з якоісь зовсім іншої, майже казкової, реальності! Невже це все колись в нас насправді було? Не віриться. Правильно кажуть: маємо — не цінуємо, а втратимо — плачемо… Та українці обов’язково повернуть собі те колишнє, чудове, мирне буття! Але тільки, нажаль, не все зруйноване відновити можна, і найдорожче — вирачені людські життя — на жаль, вже не повернути ніколи…
Бондаренко Николай
Знов не туди… ком. вище
Бондаренко Николай
Так, все було наче вві сні… надіюся, що після війни, хай не нам, а нашим дітям
жити буде краще без проросійської влади. Дякую за коментар.
Анна Григ
Намалюю поки не здійсненне
Хоч би на хвилиночку одну —
Щоби зникло зло оце буденне,
Щоб на мить забути про війну…
Нажаль, поки що це нездійсненна мрія. Запаси зброї майже вичерпані, надавати нову не поспішають,
брудні політики ділячи шматки влади, турбуються лише про власний рейтинг. Сумно. Що нас чекає?
Бондаренко Николай
Дякую за візит! Нам залишається тільки вірити і надіятися на перемогу…
Анна Григ
Згодна з вами. Нажаль, мы з вами змінити нічого не взмозі. Залишається тільки вірити та сподіватися на перемогу