РОЗДУМИ
Добавлено в закладки: 0
Чи загартовують страждання,
Коли зневіра править бал,
Коли зима, не покаяння,
І льодяна в душі журба?
Лягти б отут на сніг пекучий
Й залишитися назавжди.
Й дивитися з Дніпра на кручі
Та шепотіти: — Час, зажди!
Та ця зневіра – це отрута,
Майбутнього і жах, і пал.
Надія жевріє забута,
Щоб у війні ти не пропав.
Не плач та не ходи по колу,
Шукай домівку для сердець,
Не бач себе недужим, кволим,
Та йди до щастя навпростець.
Бо час творити сьогодення,
Як віру відновля душа.
Всевишнього благословення
У пошуках нас воскреша.
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 463Публикации: 124Регистрация: 16-12-2023
4 комментария
Лирина
Хорошо, Наташа! По-философски глубоко и поэтично. Успехов и дальше. С любовью.
ХИМЕРА
Спасибо за поддержку, Машенька. Обнимаю.
Татьяна Рымарская
Чудовий, без перебільшень, твір — дуже сподобався! Дякую, Наталю…
ХИМЕРА
Танечка, спасибо за добрый отзыв. Обнимаю.