Спляча краса

Добавлено в закладки: 0

Вже зелень не радує око —
Із сірістю в нас декаданс:
Так наче виходить все боком —
Такий провінційний альянс!

Чи ж вийду я в дощик крапливий
Й погляну на рідне село:
Мій пес, щось мовчить гавкітливий,
А кіт, нявкотить десь на зло.

Ворони карчать хрипкотлінно
Та й над бездоріжжям доріг…
Чому ж я люблю так незмінно
Цей хати розбитий поріг?

Цей тин, що трава підпирає
І ці бур’яни навкруги?
Напевно, ніхто це не знає,
Що зміст у дозвілля другий!

Чи ж тільки мені тут все любе
Й розвалля, як божа роса?
Я вірю: ніхто це не згубе —
Цю сірість, де вснула краса.

І плине тут час так любенько,
Як хвильки на річці — плюсь-плюсь.
Прости мене, Боже, тихенько
Я, може, тобі помолюсь…

не в сети 19 минут

5 722

Комментарии: 1952Публикации: 171Регистрация: 17-10-2020

6 комментариев