ЗИМОВЕ
Добавлено в закладки: 0
Скінчився день грудневий – «економ».
Відтінки сірого змішалися із білим.
В душі тривога, сутінки за склом,
Думки мої неначе скам’яніли.
Чого чекати, та до чого йти?
Так загадково дійсність не дурила.
То нас лякають бідами пости,
То сонячними бурями ярило.
Важке безсилля на плечах лежить.
Здригається під вітром лист безвільний.
Хай подарує Миколай на мить
Надію душам, що укриті цвіллю
Занедбаності, горя без прикрас.
Нехай вже вдача вернеться до нас.
Несила бачити військові цвинтарі!
Хай про життя співають кобзарі.



4 комментария
Крайнюк Надежда (Софи)
Я довго не могла прийти до тями, коли побачила такий військовий
цвинтар (можна. я не писатиму, де саме?) Надіємося, віримо…
***Скам’яніли. Перевірте. Дякую за вірш.
ХИМЕРА
Наденька, спасибо за отклик и созвучие. С Новым годом! Всего самого хорошего! Описку исправила, благодарю.
Лирина
Большое спасибо. Глубоко, поэтично и актуально. Отдельная благодарность за последнюю строчку. Обнимаю с любовью.
ХИМЕРА
Спасибо за отзыв, Маша. С Новым годом! Добра и вдохновения!