№ 15 СИВИНА В ГОЛОВУ – БІС ПОМІЖ РЕБРА

Добавлено в закладки: 0

№ 15 «СИВИНА В ГОЛОВУ – БІС ПОМІЖ РЕБРА
(або: Ми на дитячому майданчику)»

Пізня осінь, мряка й хмари не зруйнують наші плани.
Ми на спацері* щодня: Ганя, Тома, ну і я.
Кожен день, о пів на третю, на прогулянку виходим:
Показати себе людям, та провідати природу.

Років нам… Це не важливо! Та в душі ми ще дівчата.
У кіно піти хотіли б… Парубків би нам з десяток…
Не зважаючи на зливу, йде Ганнуся – наче пава.
Плащ зелений, парасолька… Ще й жує шматочок сала.

А з будинку, що напроти, вийшла гарная дівиця.
Це Тамара в шароварах: «Шамаханськая цариця».
Я з віконця виглядаю та швиденько одягаюсь:
Джинси, куртка і бандана, зуби, ключка: «Бездоганна!»

Ми сідаємо в «автівку». Починається мандрівка.
Ганя наша за кермом, а Тамара зі свистком.
Я гашетку натискаю. Ганя зсунулась до краю! 
— Стережись! – кричу, волаю. На педаль не попадаю.

Понесло нас… Закрутило… В мене серце прихопило,
У Ганнусі тиск підскочив. А Тамара не регоче…
У Тамари спазми в спині. Кров пульсує в скронях «стильно».
Встала, впала, підковзнулась… Наче дзиґа обернулась.

Дощик вже не накрапає. Сонце з хмарок визирає.
Ми збираємось додому. Нас зморила дуже втома.
Парубків, мабуть, не треба… Нам немає в них потреби.
Ключку я свою шукаю. Ганні поперек вправляю.

Ледь повземо мов корови. Ніженьки дають відмову…
Сивина нас побілила… Та біс в ребрах… Боже милий!
— Що, – питаю, — заморились? Завтра щоб не забарились!
Танцмайданчик нас заждався. 
— Можна з вами? – Гриць озвався.

11.11.25

Спацер* – прогулянка

______________

Перейти до наступного вірша

Автор публикации

не в сети 3 недели

КОНКУРС

2 808

Комментарии: 614Публикации: 334Регистрация: 21-05-2020