Стихи

СЕРЦЕ ЗЦІЛИЛА ПАНЯНКА ЗИМА

Добавлено в закладки: 0

Пані Зима зазбиралася швидко..
Все підгребла у валізи свої:
Білі колись-то і хустку, і свитку,
Що розкидала по чорній землі.

 

 

Всі свої речі печально зібрала,
Плакала трохи зимовим дощем…
І на прощання важливе сказала,
В серці лишаючи тугу і щем…

 

«Бачу, що ти за Весною сумуєш,
Та чи допустиш до сéбе її?
Досі за снігом торішнім горюєш,
Де ж поміститись у серці Весні?»

 

 

Начебто — фраза. Одна. Неважлива.
Сказана Панною так, мимохіть…
Чом тоді ллється з очей, наче злива?
Чом так тріпоче душа і болить?

 

 

Довго там Пані Зима панувала,
Не допускаючи в серце весну,
Снігом й морозом мене лікувала,
Серце одівши в броню крижану…

 

 

Біль вгамував з криги зведений зáмок,
Доки мої відновились чуття…
Начебто досі лишився уламок
Льоду, який заморозив життя…

 

 

Плáчу, і тане остання крижина,
Серце зцілила Панянка Зима…
Знову радію всьому, як дитина,
Бо відчуваю: я — справді живá!

 

 

11.02.2026
Автор Мішина Світлана

 

Понравилось? Поделись!

8

Автор публикации

не в сети 1 неделя

Светлана Мишина

4 888
Комментарии: 1859Публикации: 569Регистрация: 04-06-2020
https://web24.com.ua/

8 комментариев

Напишите комментарий

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля