• Стихи

    ВІН БУВ ЕСТЕТ…

    Він за своє життя зібрав гербарій Із тих квіток, які сушив байдýже… Казав собі: «Я хочу бути в парі, Але без того, щоби бути мужем…     Замало це для мене. Нецікаво. Бо я ж — естет, у мене — запит вище… Я хочу жити легко та яскраво Без того, щоб до когось бути ближче…»     І так, це правда, він збирав перлини Для того, щоб колекція зростала… Словами жінці малював картини, Щоб та його всім серцем покохала…  …

  • Стихи памяти

    Та не діждався він зорі…

    Присвята пам’яті відомого українського співака й музиканта Кузьменка Андрія (Кузьма Скрябін). Загинув у автокатастрофі 2 лютого 2015 року. Народився 17 серпня 1968 року 2 лютого 2015 року в ДТП загинув Андрій Кузьменко — Кузьма Скрябін. Музикант, лідер гурту «Скрябін», письменник і громадський діяч, який говорив прямо — про Україну, війну і відповідальність кожного. Його слова й сьогодні звучать болісно точно 👇 ➡️ «Війна не може бути десь окремо — якщо вона заходить, це біда для всіх. Нейтральним бути не можна».…

  • Песни

    ВЕЩИЙ ОЛЕГ И ПЛЕШИВЫЙ СТРАТЕГ

                    Злая гадюка кусила его,                 И принял он смерть от коня своего.                 (Владимир Высоцкий)   Однажды осмелился Вещий Олег Отмстить самостийным хазарам: Цинично решил сгеноцидить их всех — Следили чтоб впредь за базаром. Но злая гадюка кусила его, И принял он смерть от коня своего. Косплеит Олега Плешивый Стратег: Спокойно прошёл Год Гадюки, А Конь гарантирует бранный успех — Дрожите, хазары-падлюки!…

  • Любовная лирика

    Между нами

      — Нам надо прекратить. — Я знаю. Правда. Но снова ночь нас сводит, как назло. Мы делим грех на тихие «не надо», Под видом — будто повезло. — У нас есть семьи. — И выбор был когда-то. — И были клятвы. — И привычный, ровный быт. Но между «можно» и «нельзя» — расплата, Где сердце слишком громко говорит. — Скажи, кто это — бес или природа? — А если это просто мы с тобой? — Любовь не прячут. —…

  • Городская лирика

    Снеговик

    Я слеплен был из веры и зимы, Из тишины, из хрупкого покоя. Мне снег шептал: мы вечны, мы сильны, И холод — это главное условие. Я верил: если долго будет ночь, То утро мира встретит свет зари. Что можно зло перетерпеть и превозмочь, Как вьюгу — переждав её внутри. Я верил: вот ещё один февраль — И пушки стихнут, небо отдохнёт. Что мир вернётся, будто не бывал Ракет и авиации налёт. Опять Весна придёт в забытый двор, Не как спасенье…

  • Стихи

    ГЕРДА

    Прочитавши вірша Чайка Білоозерянська, Лишайся з Гердою написала експромт.     Ти серце своє заморозив для вічності, Бо жити хотілось у зáмку, щоб прáвити… Піддався на хитрощі Леді-Величності, Яка переконує в тому, що правий ти…     Вона тішить его твоє, все погоджує, Забув ти себе — того доброго хлопчика… Вона управляє у зáмку погодою, Насправді ти робиш лиш те, що їй хочеться…     Рушаючи в путь в Королівство замерзлеє, Хотіла я очі твої знов побачити… Не думала зовсім…

  • Стихи

    ВОНА ЙОГО ВСІМ СЕРЦЕМ ПОКОХАЛА

    Вона його всім серцем покохала За те, що він завжди її приймав — За всі її чуття, що відчувала, Ніколи у житті не докоряв.     До неї проявляв завжди турботу, Хоч в настрої, хоч ні була вона… Сприймав спокійно все він, як погоду, Бо знав, що жінка ця — немов весна.     Така, бува, як березень, холодна, А може бути квітнем чарівним, Неначе в травні міг коли завгодно Серед блакиті раптом статись грім…     Він створював для…

  • Стихи

    КОЛИ Я БАЧУ ЛЮБЛЯЧІ СЕРЦЯ…

    Коли я бачу люблячі серця, Моя душа аж світиться від щастя, Що є любов і вірність до кінця, І віра є, що все на світі вдасться!     Настане час, коли для вас обох Здійсняться ваші плани та надії, Бо вас обдарував коханням Бог Та научив, як втілювати мрії!     Ви завжди поряд, бо любов жива, Бо душі ваші з’єднані коханням! Молитва чиста створює дива, Це Вищим Силам від сердець послання.     Цілить молитва й сили надає, Це…

  • Песни

    ЦІНУЙ СВІЙ ПУТЬ!

      Цінуй, мій друже, власний шлях життєвий, Це — досвід твій… Хоч, може, і гірки’й… Та все потрібно в нім було і все суттєво, Малюнок долі знають лиш зірки’.     Вчиняв ти так, як міг на ту хвилину, Зашкодити нікому не хотів, Зніми з душі всю тугу і провину За те, що в той момент забракло слів…     Сюди на Землю ми прийшли навчатись, І всі шляхи життєві — це урок Як бути справжнім, а не показáтись, Як…

  • Стихи

    ПРОПАЛ НАВСЕГДА…

      Ни в себе, ни в других он глубин почему-то не видел, Хоть в себя заглянуть интересно, но страх не давал… Как безумный, влюбился в неё, а потом ненавидел Лишь за то, что сияньем сразила его наповал.     В ней он чувствовал мощь всех стихий, потому испугался, Ведь на вид — только хрупкость и добрый отзывчивый взгляд… Он желал позабыть её, но безуспешно пытался, И придумал себе, что любовь к ней страшнее, чем яд…     Но тогда почему…

  • Стихи

    Ночное стихо

    Мне по ночам надоели тревоги. Сирены — ржавые гвозди в висках. Ты снова спросишь: куда смотрят Боги? Небо смолчит, как всегда в облаках. Считаю не дни — считаю утраты. Их Имена не станут взрослее. Дети, чьи сны разорвали снаряды, Флаги могил трепещут плотнее. Душевная боль рассыпалась гроздью, Горем сидит за столом каждый день. С болью людей, с обoстрившейся злостью, Стулом пустым, где теперь только тень. О мире мечта — картинка из книжки: Льётся вода на кухне из крана, Лампа в…

  • Проза

    Беженка

    Вы все, наверное, хорошо помните тот бум, который начался после аннексии Крыма. Многие украинцы (если можно их назвать украинцами), напуганные обстоятельствами, а некоторые наоборот, обрадовавшиеся возможности легко и быстро стать гражданами России, поспешили получить статус беженцев.

  • Стихи

    СИЛА СНІВ

      Мир тепер наснитися лиш може… Кожну ніч занурююсь в ці сни… Звечора молю: «Всесильний Боже, Припини скоріше біль війни!     Ізціли усі болючі рани, Що зазнали люди та земля! Хай лихі розвіються тумани, Стане хай безпечною рілля!     Щоби не боялись більше діти, А спокійно, радісно жили! Боже, буду я Тебе молити, Рідні щоб здоровими були!»     Це і є найбільше в світі щастя — Всі гуртом, здорові та живі! Так мене моя навчала бабця, Бо…

  • Стихи

    БЕРЕЗА квартонель

      Розмовляла з милою березою: Чом самотня в білому ти одязі? Чорно-білим паском підперезана, Чом прийшла до втішного колодязя?    Чом самотня в білому ти одязі? Вітер віє, кісоньки розплутує. Злякана, як начебто вкололася. Ніби наречена, гріх спокутує.   Чорно-білим паском підперезана. Вишукана, зросту вже високого, Із душею, враженою лезами, Плаче навесні береза соками.   Чом прийшла до втішного колодязя? Він до тебе промовляє лагідно. І надії паростки народяться, Це води джерельна тиха магія.   Понравилось? Поделись! 16

Техподдержка сайта
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Пол
Генерация пароля