***

Добавлено в закладки: 0

Розбилось дзеркало на друзки, та бігме.
Не жаль, бо вже дивиться на світ перехотілось,
Бо стало зовсім вже криве та не пряме,
Мабуть, від тріщин, що від часу, покривилось…

Колись у всіх, що зустрічались, дзеркалах,
Ясніла посмішка у відповідь зустрічна.
Та час не той вже, і добру приходить крах,
Йде до завершення та боротьба одвічна…

… Немає смутку, бо готується нове,
Таке, якого ще у світі не бувало…
У світі щезне оте дзеркало криве,
Та вирве Сильний в Змія жалючого жало.