Собі нічого,
Добавлено в закладки: 0
Собі нічого, все комусь, для когось…
Матеріальним тішилась, та враз,
Неначе з неба в серце вдарив голос,-
Що час збігає, не чекає час!
А що б мені самій в житті хотілось?
Що б в бідну душу радості влило?
Що б крила надало, куди б летілось,
Якби життя змінитися могло?
Немає крил. Літаю лиш ночами…
На шиї зашморг із буденних справ)
І знов матеріальними речами
До себе світ нахабно прив’язав
ВіршЕм злетіти також не виходить…
Не ті слова, і почуття не ті —
Пуста душа перлини не народить,
Таки, горшки виліплюють святі)
Кульгаю по вибоїнах, як кляча,
Вантаж тривог дугою спину гне…
А ,знаєте, я гадіна терпляча…
Перетерплю і це життя земне!
Алёна Михевич
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 40Публикации: 52Регистрация: 02-06-2020
https://web24.com.ua/
2 комментария
Мария Макрушина
Чудовий вірш, Альона! Незважаючи на те, що сумний, закінчується гарно, на позитиві: «Перетерплю і це життя земне»… Головне, не впадати у відчай!
Алёна Михевич
Дякую ~))