невдячний зять
Добавлено в закладки: 0
гумореска
Теща зятя дуже любить, як рідного сина,
Все повчає й наставляє, як свою дитину:
— Завдяки мені й дружині живеш, як у раю,
І якщо про це забудеш, то я нагадаю!
Коли прийдеш із роботи — не сідай до столу:
Треба їхати на дачу. Там город прополеш,
Набереш там огірочків, цибулі, горошку —
Та постій з цим на базарі, зароби хоч трошки!
Гроші всі віддай дружині, їх вона складає,
Бо на море треба з’їздить, літо вже минає!
Ми поїдемо з дочкою там поневірятись:
Як у пеклі на тім пляжі будем засмагати,
Вечеряти в ресторані, спати у готелі —
Ти ж подумай, зять рідненький, — на чужій постелі!
Ти залишишся удома, сам собі господар,
Хочеш — в хаті прибирай, а хочеш — в горОді.
Ще й зроби ремонт в кімнаті, заміни шпалери.
Та харчуйся економно, ми ж не мільйонери!
Як лежатимеш на річці, налови там риби,
Засолити її треба, це мені до пива.
Ми там будем на жарюці термін відбувати,
А ти тут, у холодочку, як пан шикувати!
Я ж піклуюся про тебе, зятечку мій рідний!..
Що сказав ти? Не розчула… Назвав мене «відьма»?!
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
4 комментария
Спонсор Алёна
Улыбнули, Мария.)
Мария Макрушина
Мені пиємно, Альона, що Ви усміхнулися!. В наш непростий час сміх та гумор особливо важливі — гарний настрій підвищує імунітет:)))
Дякую, що читаєте!
Татьяна Рымарская
Не жалійте мене, мамо, та не переймайтесь —
Я до пекла сам поїду! Ви ж — в Раю лишайтесь…
Чудова гумореска, Машо! )))
Мария Макрушина
Гарна співаночка, Тетяно! Дякую, що не оминаєте мої віршики! Читайте та посміхайтеся частіше!