❤️🇺🇦 Балерина ❤️
Балерина танцює на битім склі, Усміхається мудро крізь біль і сльози, Мов чеширський кіт, що забувся в імлі, Мов йогиня, що з легкістю змінює пози. Її звати Марина? Марія? Мрія? Байдуже. Не в імені суть. Її танець — її ешафот і її надія, І назад назавжди вже відрізано путь. Балерина над сценою лине тендітно, Із кинджалів зав’язує вузлики днів і долонь. Ті, що преса назве чорнобривцями сміхом привітно, Ті, що стрічками-зміями тиснуть до скронь. Балерина не чує…
Мрії
Нам збрехали, Сказавши, шо війна — це романтично. Там немає казки і немає безпардонних мрій, Там є біль, «закреслено», «довічно» І навʼязливий «плюс-плюс», як тумблер дій. Нам збрехали, Що там є жадоба волі, там жадоба вижити, світанків вести лік. Там нема людей, втім, що невдячні долі, Але більшість не зустріне новий рік. Там не плачуть за пробитим серцем чи душею, — «Задвухсотився», — Хоча для нас — помер. Там немає мрій. Щоб мріяли ми із тобою, Щоб вони…
Не твоя
Що ж ти, сину мій, так зажурився? Що мовчиш і про волю не мрієш? Ти з роками так сильно змінився, Чи ще мову мою розумієш? Вороги наді мною глумились, Але ти їм чомусь не завадив… Я за тебе постійно молилась, Чому ж, сину мій, ти мене зрадив? Ти до ворога сам попросився І одразу схопився за зброю, А земля, на якій народився, Раптом стала для тебе чужою. Я за тебе боролась щосили, Я за тебе із ворогом…
