ЗАНАДТО МАЛО
Добавлено в закладки: 0
Вдарили гармати, увірвався страх.
Знову втрати, втрати… вітер у руках.
Знову стрічка віри заплелася в жмут.
У думках – чи ірис, чи полин ростуть.
Очі бачать вроду, різнобарвний світ.
Налетить негода, зв’яже, ніби дріт.
Принесе нам доля в душу перелом,
Та ятрить неволя, зморщує чоло.
Як скорюся долі, плачте по мені,
Зрубаній тополі місце уві сні…
Так мало з цілого життя!
Цвісти, а потім – в забуття.
нещодавно померли дві мої колеги та жительки міста Бахмут.
Світла їм пам’ять



1 комментарий
Лирина
Светлая память, Наташа, твоим знакомым и большое спасибо за строки. Обнимаю.