Іскорка малесенька лежала
Добавлено в закладки: 0
Іскорка малесенька лежала,
Жевріла напівжива в пітьмі.
То чиєсь кохання затухало,
В темряві згубилось, у імлі.
Спалахне на мить і знов згасає,
Зникло охололе почуття.
Ніби птах підбитий, помирає,
Схоже на безпомічне дитя.
Я жаринку ту взяла в долоні,
Подихом роздмухала вогонь.
Мчать роки. Вже посрібліли скроні,
А кохання, — наче дивний сон.
12. 12. 2015 рік
Ілюстрація з інтернету
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Пенсионерка
5 комментариев
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую BRYUS за вподобайку.
Бажаю творчих удач і МИРУ! 
Саныч
Надежда!
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую Вам, Саничу, за відгук і оцінку.
Приємно! 
Щасти Вам! 
ХИМЕРА
Красивое стихо! Добрый вечер, Надежда.
Крайнюк Надежда (Софи)
Дякую!
Приємно отримати такий коментар. Хай Вам щастить! 
