Дядько Михайло та гуси
Добавлено в закладки: 0
Не вважаю за потрібне ховатися за маскою, бо то був конкурс не масок, а віршів. Три останні (як за номерами, так і за оцінюванням), що цілком справедливо, до речі, — то мої вірші, які написала в останній день, хвилин за п’ятнадцять усі три… Як водиться, з помилками). Ну, ще трохи часу пішло на те, щоб послати на КОНКУРС. Пізніше ще скажу, кому три ліри віддала в голосуванні. Помилки виправляю, але тільки ті, які сама хочу, та вважаю помилками.
Дядько Михайло годує гусей на подвір’і.
Гуси поважні, статечні, та трішечки злі.
Кажуть, що Рим врятували, звичайно, в це вірю.
Гуси такі ж бо, у кожнім дворі — королі.
В дядька Михайла загинув на фронті племінник,
Туга на серці, та волі він їй не дає.
Хто ще господаря тут, на землі нам замінить?
От і пасе та годує хазяйство своє.
Буде як хліб на землі, та іще щось до хліба, —
Будуть онуки радіти, та бабця стара…
Ще пам’ятає бабуся, як скнилі, мов риба,
Їсти просили… Та мамі до Бога пора…
Дядько не ходить до церкви, та в Бога він вірить.
Каже: «Я й сам, без попа себе перехрещу».
Краще скопає города*, бо хмара он сіра.
Дощ, значить, буде, то ж треба успіть до дощу.
*Це мовою самого дядька.
В нашій місцевості так і говорять: «Піду, скопаю ГОРОДА»…
А на базарі продають УТРІШНЄ молоко…)



13 комментариев
Лирина
Добрый вечер, Феня. Ещё раз большое спасибо за Ваше стихотворение. Если Вы открыли автора стиха (я и с самого начала верно предположила, кто автор), открою и я своё авторство положительной рецензии на него во время Конкурса. Если есть какие-то синтаксические огрехи (на которых зациклился автор второй рецки на Ваш стих), это такая ерунда по сравнению с удачей стиха в целом. Стих — не диктант, не сочинение школьника.
Меня поражает кажущаяся простота Вашего произведения. По-моему — это то, к чему нужно стремиться. Не к зарослям образов и инверсий, не паразитировать на одной и той же теме, на штампованной гражданской лирике. Поздравляю Вас! В этом стихе Вам удалось всего этого избежать. Сказать соё слово.
Очень и очень жаль, что стихотворение оказалось практически незамеченным собратьями по перу. Но тут можно вспомнить нетленное грибоедовское: «А судьи кто?!»
Лирина
очепятка сВоё.
Феня
Благодарю. Это замечательно, на самом деле, что нет предвзятости у многих авторов. К сожалению, не у всех).
Я отдала свой голос за стихотворение под №1, предположив, что оно — ваше))). Если это не так,
Серебряную лиру я отдала том стихотворению, которому вы посвятили свое стихотворение. Мне кажется, что наши вкусы в поэзии во многом совпадают. А ошибки бывают у всех, даже у роботов.
Могу еще сказать, что третье место я ни за что бы не отдала «рифмованной осени». Ни к селу, ни к городу, не по теме, неинтересно и нелепо… Но — победителей не судят))). Я абсолютно уверена, что мой Дядько Михайло не будет по этому поводу переживать))). Всех благ вам, с уважением…
Феня
Если это не так, то я очень удивлюсь… Продолжила предложение … (Что-то не получилось выложить, как надо).
КОНКУРС
Вітаємо Вас, Авторе Феня (Фенімора).
Просимо Вас ознайомитися з офіційними результатами конкурсу, які наразі оприлюднені та закріплені на Головній сторінці. Згідно з ними, третє місце за рішенням Авторів було присуджене віршу № 44.
Також звертаємо Вашу увагу на необхідність дотримання коректної та поважної форми висловлювань щодо конкурсних робіт, оскільки публічні коментарі можуть зачіпати почуття їхніх Авторів або поціновувачів їхньої творчості. Зазначимо, що у Ваших конкурсних рецензіях переважали негативні оцінки, які спричинили напружену атмосферу навколо конкурсу, а на прохання надати аргументовані пояснення висловленої критики Ви відмовилися.
Феня
Незважаючи на те, що оцінки можуть (і повіинні) бути різними? Бо смаки у всіх різні, як відомо… До того ж, я віддала перевагу тим віршам, які мені сподобались, і всі три ліри також).
А щодо аргументованного пояснення… Так я не літературний критик, а читач. І тому не можу оцінювати твір, як критик, бо таке оцінювання нічого не варте, як можна переконатися, читаючи деяких оцінювачів, які не компетентні в оцінюванні зовсім, бо «не на це вчились», як то кажуть))).
А щодро оцінки мого вірша, то я вже написала, що він не вартий ніякоі ліри, бо я сама його оцінила, і мені цього доволі.
З повагою…
Феня
П.С. Хочется еще объяснить, откуда появилась тема для стихотворения.
В нашем местном ТГ была заметка с видео о человеке, который в селе выращивает редкую (очень древнюю, так было сказано), породу гусей. Они действительно непохожи на обычных. Он с любовью говорил о том, как он любит свое хозяйство, и как старается сохранить эту породу… Этот образ, конечно, собирательный, но мне кажется, что на таких людях, хозяевах на своей земле, держится мир. Ведь они кормят нас, в конечном итоге. Спонтанно появилось стихотворение, как дань уважения нашим труженикам села за их оптимизм, несмотря ни на что.
Мира всем нам, и победы над злом. Богу слава за то, что он нам дает пищу на каждый день и надежду на Царство, которое устранит все беды на земле.
Крайнюк Надежда (Софи)
Вітаю Вас, Феня. Хочу сказати, що такої сильної теми вірша на всьому конкурсі немає ні у кого.
Коли я прочитала його, довго сиділа мовчки. Дякую Вам за цей твір.
Хочу зазначити ось що. Я і Марія проголосували за Ваш вірш на Бронзову ліру. Це означає, що вірш №49 повинен отримати не два, а чотири бали. Куди ж поділись ще два бали?
КОНКУРС
Пані Надія, закликаємо Вас бути стриманішою у висловлюваннях. Ваші твердження щодо результатів конкурсу не відповідають дійсності, оскільки всі розрахунки було проведено коректно. За цей вірш була віддана 1 бронзова ліра (2 бали), голосували за неї Ви.
Інформація, яку ви поширюєте, є неправдивою. Розрахунки вірні, а Ваші висновки ґрунтуються на помилковому сприйнятті даних.
Будь ласка, надалі звертайтеся до адміністрації за консультацією, перш ніж робити публічні заяви, що дискредитують результати конкурсу.
Просимо дотримуватися етики спілкування та не видавати особисті помилкові судження за правду.
Крайнюк Надежда (Софи)
Шановний КОНКУРСЕ, перепрошую. Це була прикра помилка з мого боку.
Позитивний коментар Фені, про який писала пані Лірина, я прийняла за
голосування на бронзову ліру. Не розумію, чому так вийшло. Ще раз перепрошую.
Сподіваюсь на Ваше розуміння.
Феня
Вітаю, пані Надія. Дякую, що так оцінили вірш, але я зовсім не переймаюся баллами та оцінками в конкурсі. Я взагалі-то не збиралася й подавати на конкурс вірші. І тим більше, зовсім не очікувала на винагороду. Навіть якщо вам та пані Маріі вірш сподобався, то це не означає, що він має подобатися усім. Це ж діло смаку, та й помилок я наробила у ньому (як завжди роблю)))). Але на Просторах малувато авторів, було б не ввічливо не підтримати таке «мєропріятіє»))). Тому й подала в останній день. До того ж, написала іх теж в останній день, здається… Так що все нормально.
Головне, що ми живі, відносно здорові (бо ще ж пишемо!), а все інше — суєта… Миру нам усім, це головне, що важить зараз у світі. Вам здоров’я, з повагою.
КОНКУРС
Феня, інформація, викладена у коментарі Надії, не відповідає дійсності. Усі розрахунки були здійснені коректно.
Зазначаємо, що у Вас було достатньо часу — два місяці — для подання конкурсних робіт. Не рахуючи дядька Михайла, з огляду на усім нам відомий Ваш авторський рівень, за відповідного бажання Ви могли б подати більш виважені та опрацьовані тексти й претендувати на призові місця. В цьому немає сумніву!
Дякуємо Вам за небайдужість і увагу до порталу. Попри складні воєнні обставини та напружені умови, цьогоріч конкурс зібрав значну кількість учасників. Але підтримка конкурсу завжди є цінною.
Феня