Зимовий вечір
Добавлено в закладки: 0
Зимовий вечір. Сяють ліхтарі,
Лютневий бісер чулий дріб виводить,
Сніговиком уявиш пішохода –
Здавалося, у казку ти забрів.
Укрився перламутром сірий тин,
Алея вся в коштовному камінні,
І сновигають спогади безцінні,
Я тут щаслива коло них, а ти?
Як Божу милість вечір я прийму:
Такого снігу — у житті не буде.
Дивися, млість яка срібляста всюди!
Вдихни цей день, віддячивши йому…



4 комментария
Крайнюк Надежда (Софи)
Чудовий Ваш вірш, пані Марино!
Замилувалася!
Яка краса! Дякую!
Чайка
ХИМЕРА
Чудова замальовка. Щиро дякую.
Чайка
Сердечно дякую за тепле слово