Чари Фортуни - Просторы

Добавлено в закладки: 0

Сніжним вихором носить життя,

крутить чвари, хвороби і пристрасть.

Скільки раз від думок серце стислось –

Тільки руку хтось знову простяг.

Часто люди назустріч – не ті,

Сподівання не йдуть в розрахунок.

Геть зав’язані очі Фортуни,

По заметах веде, в заметіль…

Жереб в кожного свій на плечах,

Не підвладний він часу і догмам.

Хоч по стежці йдемо і свідомо –

рухи Колеса сповнені чар…

Є примхливо-мінливим талан –

Не змінити людині нічого.

Він говорить про плинність земного,

Скільки доля кому відвела.

Коверзує богиня в зимі –

Та за кожен із днів я їй вдячна,

Щоб впустити до себе удачу

Та енергію благосних змін.

…У снігу з нею і бредемо,

Наперед знати все неможливо.

Таємниця в Фортуні примхливій:

Кому ріг, кому весла й кермо.

не в сети 10 часов

1 005

Комментарии: 173Публикации: 211Регистрация: 11-11-2025

5 комментариев

10/01/2026 at 17:10

Дуже слушні думки. Дякую!

10/01/2026 at 20:54

У Фортуни хіба? У Феміди
Є пов’язка туга на очах…
Через це в правосудді і біди,
Що рубає частенько з плеча.

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.

5 комментариев