Дідусеве поле
Добавлено в закладки: 0
В різнотрав’ї — поле при дорозі,
Пахощі медово-запашні,
Стежкою видніються покоси,
Оживають спогади в мені.
…Ось веде дідусь мене за руку
(На покоси – за́вжди мене брав!)
Вмить згадались поля дивні звуки,
Все, що вітер шепотів між трав.
І забився настроєм дитячим
Сон моїх рожево-світлих мрій:
Як волошки пробивались лячно
Крізь ромашок рівний білий стрій.
Пам’ять серця журавлем доносить
Полиха́ння маків на стерні.
Дідусеве поле стоголосе
Маревом намріялось мені…



1 комментарий
Бондаренко Николай
Чудово! Мене теж в дитинстві дідусь брав на покоси.