Кришталь-драже
Добавлено в закладки: 0
Розгубить дощ в траві кришталь-драже,
(У хованки він грає без упину.)
На мальовниче небо та чуже
Дивлюсь, а уявляю Україну.
За захист дуже вдячні ми, авжеж,
Душа ж — до рідних мандрувати хоче:
Розквітли вдома ружа й бульдонеж,
(А вікна, як раніше, всі у скотчі).
У мами злива освіжить садок,
І слід в її очах – чомусь вологий.
Кришталь-драже у травах гасить дощ:
«Терпіння, люди… Скоро – Перемога!»
/На світлині — південь Франції, червень 2022./



1 комментарий
Чайка
Щиро дякую за підтримку вірша, пане Володимире