Бабусина пісня
Добавлено в закладки: 0
Хвилюють народні пісні у саду,
хоч мало співають їх, певне.
Душа українська – між трепетних дум,
а квіт опадає із терну.
Побачу бабусю таку молоду,
що сльози вертають на очі.
У юність я садом далеким іду
бо так підспівати їй хочу.
Пристане мелодія до журавлів –
пісень у родини чимало….
а голос у квіті терновому млів,
до ранку дівча не дрімало.
Уже багатьох не зустріну з рідні,
садок застарий… поріділий.
Вчувається пісня дорослій мені
про очі, які зрадив милий…
Бабусину пісню сама поведу,
хоч може не так і майстерно:
«В любові знаєшся – собі на біду
і квіт опадає із терну…»
Понравилось? Поделись!
Автор публикации
Комментарии: 200Публикации: 276Регистрация: 11-11-2025
4 комментария
Чайка
Сердечно дякую Модерації за увагу
Бондаренко Николай
Цвіте терен, цвіте ясний… пам’ятаю колишні застілля, як співалися пісні. Чи повернеться ще колись така благодать…
Гарна ностальгія
Чайка
Щиро дякую, працюю над книгою,тож передивляюся написане
Крайнюк Надежда (Софи)
Українські народні пісні дуже западають у душу і часто викликають ностальгію за минулим життям.
Навіть молодь співає їх із задоволенням. Дякую за вірш.